Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Дитина четвертого року життя | Реєстрація | Вхід
ГОЛОВНЕ МЕНЮ

ВІДЕО

Корисні посилання

Корисні посилання

МОНУ

Пед.Преса

Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 497

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Психолого-педагогічна характеристика дітей четвертого року життя

Подолання кризи трьох років веде до подальшого розвитку гри. Соціальна ситуація розвитку характеризується тим, що дитина виходить за коло свого сімейного спілкування і  встановлює відносини з більш широким світом дорослих і дітей.

Провідна діяльність

Особливого значення набирає сюжетно-рольова гра.

Саме через сюжетно-рольову гру дитина засвоює всю систему людських стосунків (розі­груються сюжети взаємин людей, які вона спостерігає в повсякденному житті).

Саме через гру можна побачити, що сприйняття дорослих у цей період відбувається насамперед як носіїв суспільних функцій, певних ролей (діти переймають ролі дорослих). Засвоєння соціального досвіду взаємин людей у 3-4 роки йде на емоційному рівні. Це — саме переважно засвоєння, а не моделювання стосунків дорослого світу, тому й сюжети в цей період досить одноманітні: "доньки-матері", "дитячий садок", "лікарня". Зміст ролей, які виконують діти, небагатий: роль лікаря обмежується "трафаретним" вистукуванням хворого, роль матері — колиханням дитини. Сама роль досить нестійка й може змінюватися в процесі гри. "Вихователька" може із часом перетворитися на "медсестру", "матір" — на "дитину". Нестійкість обраних на початку гри ро­лей свідчить про те, що дітям цього віку ще важко підтримувати уявний внутрішній план дій.

 

Поєднавшись у невеличкий колектив і розподіливши ролі, діти надалі вже не цікавляться поведінкою одне одного і грають самі по собі, але епізодично вони можуть обмінятися іграшками, показати щось одне одному, а потім знову граються наодинці.

Гра така може виникати з ініціативи дорослого та самостійно, тобто починатися із власного 5ажання, задуму дитини. Саме в останньому виді дитина найбільше розвивається розумово та як особистість, бо саме ця гра будується на матеріалі значущих для дитини почуттів і вражень.

Інші види продуктивної діяльності

Образотворча діяльність починає відігравати неабияку роль у цей період. Вона дозволяє більш глибоко пізнавати світ і за допомогою образів, на чуттєвому рівні, відбити своє ставлення до нього, яке ще не усвідомлюється, не виокремлюється в словах. Про це свідчать тематика зображуваного та кольори, які обирає дитина. Інше значення образотворчої діяльності полягає в тому, що в ній формується внутрішній план дій. Проте цей план формується і в процесі кон­струювання, ліплення. Якщо у дворічному віці дитина супроводжувала свої дії словами, то в 3 ро­ки вона починає випереджати дії. Розвивається попереднє планування, задум, хоча він досить не­стійкий, може декілька разів змінюватись та обмежується позначенням окремих предметів.

Під час малювання трирічні діти розташовують окремі зображення хаотично, у них від­сутня композиція. Колір предметів не обов'язково відповідає кольору реального предмета.

Із 3-х до 4-х років формуються елементарне самообслуговування та праця. Так, дитина може допомагати матері терти моркву, коли та готує їжу. Виникаючи на основі простої ціка­вості, ці дії поступово вплітаються в більш складні стосунки взаємодопомоги, координації, роз­поділу обов'язків між дорослим і дитиною. Це, у свою чергу, породжує усвідомлення значення своїх дій для інших, їхньої важливості. Основним тут є те, що дитина готова себе елементарно самообслуговувати й засвоїти прості правила культури побуту.

Надалі розвиваються інші види художньої діяльності дитини: музична, художньо-мовлен­нєва. Молодший дошкільник може порівняти тиху й голосну мелодію, розрізнити веселий або журливий настрій музики, передати в русі її ритм. Загальна висока рухливість у цьому віці, яскрава емоційна чуйність спричиняють ситуацію, коли рух під музику стає одним з найулюб­леніших видів музичної діяльності трирічної дитини. Однак слухова увага ще нестійка, голос щойно починає формуватися, тому здібності до співів слабкі. У 3-4 роки з'являються перші ознаки музичної обдарованості.

Діти цього віку можуть розрізняти поетичний і прозаїчний тексти, у них підвищується інтерес до слухання казок, віршів.

У процесі конструювання формується універсальна здатність до побудови будь-якої дитя­чої діяльності та розвивається креативність. На наочному рівні відточується вміння створення цілісності із різноманітних одиниць і різними способами. Поступово це вміння переходить у внутрішній план діяльності дитини. У трирічних дітей конструювання має яскраво виражений характер сюжетного конструювання, яке злито із сюжетно-рольовою грою: будується оселя, яка є житлом для зайчика.

Зароджується учіння. Воно не виокремлюється як самостійний вид діяльності, а охоплює всю сферу активного життя дитини. Так, у цей період починають формуватись математичні уявлення, уявлення про простір і час, інтелектуальні навички загального плану. Дитина засвоює, що означає "мало", "багато", "один", "порівну", "до", "після", "зараз", "потім", "зненацька", "зверху", "знизу", "вперед", "назад". Вона може згрупувати предмети за величи­ною, кольором, формою.

Розвиток пізнавальної сфери

Відчуття і сприймання. Удосконалюється фонематичний слух, розрізнення кольорів, гост­рота зору. Продовжується засвоєння системи сенсорних еталонів. Сприймання поступово ви­окремлюється з предметної дії. Тепер дитина вже може розглядати й пізнавати предмет лише на основі сприйняття, не обмацуючи його і не маніпулюючи ним. Формується вміння роздивляти­ся предмет. Однак це не означає, що предметні дії зникають, навпаки, вони продовжують свій подальший розвиток у єдності з тактильним, слуховим, нюховим сприйняттями: дитина може зігнути, стиснути, розтягнути, подерти, піднести до вуха, потрясти, понюхати предмет. Тобто для дитини цього віку характерне активне, різноманітне, розгорнуте орієнтування у світі речей.

Пам'ять. Серед інших психічних процесів у цей період пам'ять розвивається найбільш інтенсивно. Дитина без особливих зусиль, не ставлячи собі за мету що-небудь запам'ятати й не використовуючи спеціальних мнемотехнічних засобів, засвоює велику кількість різнома­нітних слів, виразів, віршів, казок. Однак образна пам'ять переважає над словесною. Мимо­вільна пам'ять розвивається не під час спеціальних занять, а безпосередньо в процесі сюжетно- рольової гри, мовленнєвому спілкуванні, під час слухання літературних творів.

Надбання пам'яті цього віку охоплюють не лише чуттєві компоненти, конкретні образи, а й символічні уявлення про предмети та події, слова-назви, фантастичні образи й уявлення про об'єкти.

Пам'ять тісно пов'язана з уявленням. Так, дитина на основі сприйняття предмета може відтворити приховані його частини та оперувати образами цих прихованих частин.

Мислення. Наприкінці третього року життя в дітей зароджуються елементи символічної функції мислення та внутрішнього плану дій. Можна сказати, що в період із 3-х до 4-х років вони остаточно з'являються "на поверхню" психічного розвитку дитини й відбиваються в її зовнішній поведінці. Отже, мислення дітей цього віку є наочно-дійовим і наочно-образним. Образність мислення означає, що дитина мислить, спираючись на уявлення, що воно відокрем­люється від практичної дії та сприймання. Узагальнення предметів може відбуватися не лише за зовнішніми ознаками, а й прихованими від безпосереднього спостереження — за функціо­нальними ознаками, тобто за їхнім ужитком (ці речі одягають, а ці – взувають). Щоправда, здебільшого таке узагальнення відбувається за допомогою дорослого, його допоміжних питань.

Мислення цього періоду має деякі специфічні характеристики, а саме:

- реалістичність — для дитини реальне все, що існує; їй важко розрізняти сновидіння, фантазії та реальність, звідси і страхи дітей;

- етоцентричність — дитина не вміє поставити себе на місце іншого, побачити ситуацію з іншого боку;

- аніманістичність — усі предмети можуть "відчувати" й "думати" так, як це робить сама дитина.

Оцінка предметів довкілля базується на виокремленні однієї, найбільш яскравої ознаки предмета.

Мовлення. Соціальна ситуація розвитку, зростаючі потреби дитини стають факторами роз­витку нових форм мовлення. Воно все більше набуває характеристик діалогічності. Мовлення дитини зрозуміле не лише в певній ситуації, а й стає зрозуміле взагалі, адекватно вживаються слова за їхнім змістом і контекстом. Діти в цей період не лише коментують власні дії та за до­помогою слів регулюють їхнє виконання, а й коректують поведінку іншого, планують найближчі цілі, розподіляють ролі в грі. Однак мовлення все ще має зовнішню форму усного мовлення.

У цей період надзвичайно висока творча спрямованість мовлення. Так, діти конструюють слова, що відсутні в словнику дорослого, комбінують різні частини слів між собою. Дитина може утворити дієслово від іменника й навпаки. Так, "копатка" утворено від слова "копати", а за формою нагадує іменник "лопатка". Слово "пашлате" (в цьому випадку йдеться про волос­ся) є комбінуванням прикметників "патлате" й "кошлате".

Урізноманітнюється вживання дітьми різних частин речення. Новим є поява антонімів, узагальнювальних слів (одяг, взуття, посуд).

Спостерігаються значущі індивідуальні відмінності в розвитку мовленнєвих здібностей

дітей.

Уява. Дитина може побачити в одному й тому ж матеріалі, формах і лініях різноманітні образи та назвати їх. Так, у білому колі, зображеному на сірому фоні, одна й та ж дитина може "побачити" миску, м'яч, око людини, годинник, яблуко тощо.

Уява продовжує бути все такою ж нестійкою, як і раніше, образи швидко змінюються під впливом зовнішніх вражень.

Увага — мимовільна.

Емоційний розвиток

Почуття яскраво виражені та ситуативні. Діти легко переймаються емоціями інших. Вони не тільки несвідомо переймаються почуттями інших, а й можуть їх помітити, особливо з близьких людей, звернути на них увагу. Характерна підвищена чутливість до тону, настрою : ставлення до себе тих, хто оточує.

Формуються моральні й інтелектуальні емоції дітей. Діти переживають гордість за вико­нане доручення, за дії, що схвалюються дорослими. Починають розуміти, що красиво, а що некрасиво робити. Характерним є те, що трирічні діти соромляться тільки дорослих і сором зникає тільки в конкретній реальній ситуації.

Загалом діти досить імпульсивні, емоції легко виникають і швидко минають.

Розвиток вольової сфери

Мовлення починає відігравати значну роль у регуляції діяльності дитини. Однак дітям нього віку притаманний ситуативний, ненавмисний характер діяльності. їм недоступне тривале, навмисно усвідомлене контролювання своїх рухів. Діти ще не вміють співвідносити результат . умови діяльності, відстежувати процес досягнення мети. Легко гублять основну мету діяльнос­ті. Ігрові мотиви переважають і мають значний вплив на пізнавальну та продуктивну діяльність.

 

Розвиток особистості

Для дітей трьох років характерна висока пізнавальна активність, допитливість, том} й називають цей вік віком "запитань", "чомусиків". Дитина безкінечно питає: "Чому...?". "Чому...?", "Чому...?". Спілкування між дорослим і дитиною переважно відбувається з при­воду пізнання світу. Однак у процесі спілкування розвивається також потреба дитини в довірі до дорослих і здатність відчувати їхній емоційний стан. Тому нерідко відповіді на ті запитання, що ставить дитина, очевидні, а основна мета такого спілкування — підтримання, продовження, відчуття контакту з дорослим. Якщо потреба дитини в спілкуванні не задовольняється дорос­лим, то формується відчуженість, тривожність, плаксивість, негативізм, капризування, безпри­чинні зміни настрою. Отже, дорослий для дитини — і джерело інформації, і фактор формування емоційної стабільності, відкритої комунікативної позиції в ставленні до інших і світу взагалі.

Діти цього віку можуть подовгу розглядати те, що їх зацікавило, спостерігати явища та об'єкти природи, що свідчить про формування їхнього загального інтересу до пізнання світу.

У молодшому віці спостерігається доброзичлива пристрасть до дітей своєї статі. Діти час­то групуються в грі за ознакою статі. Усе це говорить про стійке почуття власної статевої приналежності, що є одним із компонентів системи "Я".

Новоутворення молодшого дошкільного віку

Уява, підпорядкованість мотивів лише починають складатися; самооцінка, як правило, зави­щена; відбувається поступова децентрація мислення; форма спілкування дорослого й дитини — позаситуативно-пізнавальна; ігрова діяльність реалізується в індивідуально-режисерській грі.


Пошук

Поділитись

Наші новини
Виховуємо патріотів
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Цікавинки від психолога

КАЛЕНДАР
«  Август 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

АРХІВ

Хмаринка тегів

Міні-чат
200

Новини освіти

Реєстрація


Copyright MyCorp © 2018