Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Дитина п'ятирічного віку | Реєстрація | Вхід
ГОЛОВНЕ МЕНЮ

ВІДЕО

Корисні посилання

Корисні посилання

МОНУ

Пед.Преса

Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 497

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ П'ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ

Цей вік, як і молодший дошкільний, не має кризових ситуацій розвитку. У ньому гармо­нійно продовжують формуватися й розвиватися всі види діяльності дитини.

Провідна діяльність

Сюжетно-рольова гра значно збагачується. Зміст її відбиває не тільки зовнішні сторони поведінки дорослих, а й її внутрішню сторону. Дітей цікавить, із якою метою виконують ті чи інші дії дорослі, які стосунки між людьми виникають під час реалізації певного, конкретного зиду діяльності. Розширюється тематика гри, ускладнюються її сюжети. Зникають багаторазові повторення одних і тих же дій. Розгортанню гри обов'язково передує задум. Гра переростає з справжню спільну гру дітей. Вони шукають партнерів, домовляються, в яку саме гру вони гратимуться, які ролі виконуватимуть. Серед дітей виокремлюються лідери ігрової діяльності, які її організують, і більш пасивні учасники. Усі учасники гри суворо дотримуються її правил. Роль, яка виконується, не змінюється на іншу до кінця гри.

Величезну роль у цьому віці відіграють дидактичні й рухливі ігри, що сприяють розвитку вміння підкорятися правилам і розвивають пізнавальну сферу дитини.

Інші види продуктивної діяльності

В образотворчій діяльності діти вже використовують колір як обов'язкову ознаку певних предметів і зафарбовують ці предмети в різних малюнках завжди однаково. Різноманітнішою стає тематика малюнків, конструкцій тощо. Задум усе ще нестійкий і нечіткий. Проте з'яв­ляються перші елементи композиції (предмети розташовуються ритмічно в ряд). Діти можуть передати за допомогою малюнка нескладний сюжет, можуть розповісти про те, що вони відобра­зили. У цілому характерними для образотворчої діяльності є безпосередність, декоративна яск­равість, наївність образів, які свідчать про те, що психологічно дитина "ввійшла в образ".

У процесі художньо-мовленнєвої діяльності діти виокремлюють певні образи, елементи сюжету і можуть складати з них власні казки. Дошколята мають деякі літературні вподобання: надають перевагу певним героям, конкретним літературним творам тощо.

До показників розвитку трудової діяльності в цьому віці можна віднести виконання діть­ми трудових доручень.

Розвиток пізнавальної сфери

Сприймання. Відбувається подальше оволодіння внутрішніми способами сприймання, зоно стає більш розчленованим. Дитина обстежує предмет, послідовно виділяє окремі частини, встановлює зв'язки між ними. Залишається недосконалим сприйняття сюжетних зображень. Коли дитина самостійно будує розповідь за картинкою, то вона обмежується переліком зобра­жених на ній людей і предметів.

Пам'ять. Уперше складається довільне запам'ятовування. Найпростіший прийом, який використовується при цьому, — повторення.

Мислення. Надалі розвивається наочно-образне мислення, яке поволі стає міркуючим. Дитина може згрупувати предмети за матеріалом, якістю і призначенням; засвоює відношення "частина — ціле", "рівність — нерівність"; розуміє найпростіші причинні зв'язки, що відомі їй із досвіду; самостійно встановлює зв'язки між окремими фактами; вдається до практичної перевірки, щоб з'ясувати невідоме. Частіше виявляє ініціативу в з'ясуванні питань, роздумах, спонтанних образних асоціаціях ("Чому листя пожовкло? ", "Навіщо поливають квіти? ").

Уява. Посилюється її стійкість. Доказом цього може слугувати те, що діти можуть досить довгий час грати в одну й ту ж гру, неодноразово повертатися до її певних сюжетів. Образи уяви надзвичайно яскраві, жваві, тісно пов'язані з почуттями. Найвіддаленіша схожість між тим, що сприймає дитина, і її попередніми враженнями викликає бурхливий потік нових асоціацій. Діти надзвичайно довірливо ставляться до цих витворів фантазії. У цьому віці уява все ще тісно пов'язана із зовнішньою діяльністю.

Мовлення. З'являються спроби осмислити значення слів, хоча й не завжди успішно. Зростає інтерес до змісту невідомих слів. Діти вже можуть переказувати невеличкі твори, роз­повідати про деякі події власного життя, про іграшки тощо.

Емоційний розвиток

Почуття дитини стають дедалі стійкішими. Продовжується розвиток моральних почуттів. Дитина здатна співчувати іншим і робить це вже не за вказівкою дорослого, а спонтанно, само­стійно. З'являється бажання бути корисною дорослому. Ставлення до ровесників з нейтрально­го перетворюється на дружелюбне.

Формуються естетичні почуття. Підвищується здатність емоційно відгукуватися на зміст літературних і музичних творів. Під час прослуховування літературних творів сприймаються перш за все яскраві зображувальні мовленнєві засоби. Красивим вважається все те, що зрозумі­ле дитині, ймовірне, моральне (позитивні герої казок завжди красиві).

Розвиток вольової сфери

Саме в середньому дошкільному віці починається формування процесу усвідомленої постановки мети. Діти також можуть для досягнення мети виконувати дії, які самі по собі не привабливі.

Інша важлива зміна в розвитку вольової сфери дитини полягає в усвідомленні нею мораль­ного змісту правил поведінки й оволодіння вміннями керувати ними у власних вчинках. Це ус­відомлення формується на основі розуміння узагальненого характеру правил і їхньої загально­обов'язковості. Тому діти можуть скаржитися на порушників порядку в дитячому колективі, які, власне, їх самих не скривдили. У тому випадку, коли дорослі не визнають дитину, ставлять­ся до неї без достатніх почуттів і розуміння, формується недисциплінована, груба, іноді навіть агресивна, поведінка дітей. Уміння свідомо керувати своєю поведінкою, контролювати її виявляється в тому, що діти спроможні стежити за своїми рухами та поведінкою. Однак у цьому віці контроль виконується за умови спонукання дорослих, за їхніми вказівками, сам процес контролю дискретний у часі, відбувається нібито уривками. Як результат розвитку оцін­но-контрольних дій дитини можна вважати зародження в цей час відповідальності за доручену справу.

Починає складатися підпорядкування цілей однієї дії іншій, більш важливій. Довільними, навмисно керованими стають не лише практичні дії дитини, але й частково пізнавальні психічні процеси (пам'ять, мислення).

Розвиток особистості

До основних мотивів поведінки дитини, поряд з ігровими, належать мотиви встановлення і збереження позитивних взаємин із дорослими і дітьми, мотиви самоствердження. Норматив­ним є те, що самооцінка дітей у цьому віці завищена. Вони перебільшують усі свої позитивні якості, і це є свідченням нормального особистісного розвитку дитини. Така особливість дитячої самооцінки є наслідком дії психологічного захисту особистості від негативних оцінок оточення. Досвід успіхів і невдач впливає на виконання доцільних цілеспрямованих дій, на бажання їх виконувати або не виконувати, однак не зачіпає позитивного характеру самооцінки. Як показ­ник доброзичливості спілкування дитини з дорослими та ровесниками є наявність у неї пози­тивного образу "Я". Оцінка власної зовнішності емоційна та цілісна.

У другій половині 5-го року життя різко зростає потреба дитини в спілкуванні з одноліт­ками. Для неї дуже важлива оцінка з боку дитячого колективу. Дитина утримується від учинків, які викликають несхвалення інших дітей. Формуються комунікативні навички, елементи мов­леннєвого етикету: привітання, прощання, звернення до іншого на ім'я тощо. Дитина цього віку самостійна й ініціативна. Це виявляється в самостійному розв'язуванні завдань, які виникають у процесі гри, у виборі тематики гри, у постановці запитань і судженнях. Починаючи із чотири­річного віку, складаються вподобання до занять певними видами діяльності, інтереси до пізнан­ня світу не взагалі, а до певної його сфери. До цього ж періоду відносяться перші переконливі прояви раннього розвитку здібностей та обдарованості (художньої, математичної, академічної тощо).

Новоутворення середнього дошкільного віку

Свідомі дії, що контролюють поведінку; усвідомлення морального змісту правил поведін­ки; бажання бути корисним дорослому; пізнавальні процеси набувають довільного характеру, інтелектуалізуються; сюжетно-рольова гра дітей; чутливість до пояснювального мовлення.


Пошук

Поділитись

Наші новини
Виховуємо патріотів
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Оздоровчий період
Цікавинки від психолога

КАЛЕНДАР
«  Август 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

АРХІВ

Хмаринка тегів

Міні-чат
200

Новини освіти

Реєстрація


Copyright MyCorp © 2018